Александр Спиваковский

20.08.2017

Освіта

КІМ імені Р. М. Глієра (2013 р.).

НПУ імені М. П. Драгоманова (2017 р.).

НМАУ імені П. І. Чайковського (5 курс) — вокальний факультет (кафедра оперної підготовки та музичної режисури, спеціальність режисер музичного театру, керівник курсу — Гамкало Микола Іванович).

Участь у фестивалях

Гран-прі Міжнародного незалежного інтерактивного фестивалю авторів «Німфа» (2017 р., вистава «Медіум»).

Лауреат та переможець у номінаціях: «Кращий акторський колектив» та «Кращий сценічний дебют на польській сцені» IV Міжнародного фестивалю українського театру (м. Краків, Польща).

Здійснені постановки

 «Медіум», Дж. К. Менотті, Прем’єра в театрі «Дивний замок», 2016 р. В МКЦ імені Івана Козловського при Київському національному театрі оперети.

«Плащ», Дж. Пуччіні. Допрем’єрний показ в рамках фестивалю «Німфа» Києво-Могилянський театральний центр «Пасіка», 2017 р. Прем’єра в Національній музичній академії України імені П. Чайковського (Оперна студія, Велика зала).

— Чому Ви вирішили стати режисером музичного театру?

За своє зовсім недовге життя я зумів спробувати себе у багатьох творчих сферах, зокрема я і співав, навчаючись у КІМ імені Р. Глієра, і займався журналістикою та видавничою справою, навчаючись в НПУ імені М.Драгоманова, писав поезію і ще багато де пробував себе проявити.

Однак, завдяки випадку, я опинився на режисерському відділенні НМАУ імені П. Чайковського, за що безмежно вдячний долі та всім неймовірним людям, котрі трапляються у мене на шляху. Саме в режисурі музичного театру максимально поєднуються у певний симбіоз всі мої вміння. Це допомагає мені краще зрозуміти співаків-акторів, щоб найбільш виразно донести глядачам задуману ідею майбутньої вистави.

У чому ж відмінності музичного театру від драматичного?

Ми часто задаємося питаннями у чому ж відмінності музичного театру від драматичного? І там, і там в основі драматургія, однак в музичному театрі потрібно виходити із синтезу музики та драми, де музика є основним драматургічно-емоційним наповнювачем вистави. В драматичному ж театрі в основі  драма, тому, мабуть, і така його назва. Музика тут може виступати як один із засобів художньої виразності, як доповнення до драми. В музичному театрі ж її роль набагато вагоміша. Також не варто забувати, що у драматичному театрі запропоновані обставини продиктовані режисеру лише текстом, на відміну від музичного театру, де ми маємо окрему музичну партитуру, відступ від якої може порушити цілісність та логіку авторського задуму композитора. Безперечно сучасний музичний театр мусить виражати сучасні реалії у творах, котрі ставляться на сцені, однак підтвердження цьому потрібно шукати саме в музиці. Адже не завжди просто переконати диригента, що даний шматок твору має бути вирішений саме так, а от посилання на підтвердження цьому в партитурі стане найкращим обґрунтуванням вашого задуму і одразу відкине зайві питання.

Чому Ви вибрали саме цей твір «Платея»?

Це іронічна комедія з елементами пародії для всіх, кого цікавить як не стати посміховиськом у прагненні до кращого (вистава розрахована на широке коло глядачів — від дітей та звичайних громадян до поціновувачів оперного та музичного мистецтва). «Платея» — перша спроба Ж.Ф.Рамо в жанрі комічної опери, яка спочатку називалася балетом bouffon. Сьогодні часто можна зустріти людей, амбіції яких є надто великими, а можливості, на жаль, не відповідають їм. Намагання налагодити своє життя будь-яким корисливим лише для себе шляхом призводять до переоцінки людьми істинних життєвих принципів та цінностей. Вони просто втрачаються, і це призводить до того, що кожен починає займати не свою нішу. Як результат — ми відкочуємось назад, замість того, щоб рухатися вперед та прогресувати. А причина тому — ці ж самі люди із «зіркою у лобі», які за сяянням фальшивих променів не бачать своїх проблем та недоліків, які потрібно викорінювати чи вдосконалювати.

Я вважаю дану проблему дуже актуальною в наш час. Оскільки вона потребує до себе активної уваги загалу, щоб в майбутньому люди були обачними та не ставали об’єктом осміяння через свою наївність. Корисливість у вирішенні будь-яких проблем чи то життєвих, чи любовних, особистих завжди повертається бумерангом, але у більш жорстокому вияві по відношенню до тебе. Адже люди — жорстокі і готові використати твої слабкості у власних цілях.

Більшість цих проблем можна побачити у сучасному студентському середовищі. Через потребу мати фінансову незалежність, більшість молодих людей змушені шукати практичного втілення своїх навичок та умінь. Не завжди вони співпадають з їхньою професійною діяльністю та рівнем підготовки. Звідси ми маємо некваліфікованих кадрів, які заради матеріальної вигоди змушені слідувати своїм амбіційним прагненням. З часом рівень професіоналізму може зрости, однак бувають випадки, коли людина викликає почуття іронії по відношенню до себе та своїх дій. Саме ця проблема і є злободенною сьогодні. Як не стати посміховиськом у прагненні до кращого.

Отже, темою вистави є переоцінка Платеєю себе, своїх можливостей (прагнень) та нестримне бажання вийти заміж, яке призвело до її осміяння (вона стала посміховиськом) в царстві Китерона. Основною ідеєю слугує народна приказка: «Кожен цвіркун знай свій припічок».

Чому Ви вирішили брати участь в лабораторії?

Лабораторія для мене — це довгоочікувана подія, це та можливість, котру чекаєш і віриш у те, що вона обов'язково настане. Знаходячись у стінах рідного закладу, конкретного міста чи театру, ти звикаєш до них, вивчаєш їх максимально. Це стає твоєю зоною комфорту. Можливість спробувати себе в іншому просторі, поспілкуватися з новими цікавими людьми, завести нові знайомства, спробувати свої сили у нових жанрах та майданчиках — все це неоціненний досвід, якого я, як людина, котра прагне до постійних пошуків нових горизонтів, з нетерпінням очікую! Я вважаю такого роду лабораторію прекрасним відкриттям для молодих режисерів і вірю у продовження такої практики й у майбутньому.

Одеса для Вас знайоме місто?

Одеса — це не просто мегаколоритне та унікальне місто, це своєрідний енергетичний центр до якого тягне, наче магнітом. Я бував тут, гуляв одеськими двориками, які не мають аналогів ніде у світі. Тому з великим задоволенням очікую на нову зустріч з цим містом та готуюсь до знайомства з Одеським академічним театром музичної комедії імені Михайла Водяного про який я багато чув, думав, говорив. А думки і слова, як ви знаєте, матеріалізуються і на своєму прикладі я можу це довести, адже хтось таки мене почув і вже у серпні ми з театром зустрінемося на яву!


08.11.2017

Ля мо та

06.09.2017

Pearl

04.09.2017

Платея

28.07.2017

Об отпуске

09.03.2017

Отзывы

08.03.2017

С 8 марта!

24.02.2017

Экзамен

14.11.2016

Требуются

19.10.2015

Мы в Instagram

26.12.2014 — Дэви Аркадьев

Король оперетты